За повідомленнями закордонних ЗМІ, уряд В'єтнаму нещодавно заявив, що цільовий показник встановленої потужності фотоелектричних систем, який планується розгорнути у період з 2031 по 2045 рік, є надто високим і має бути відповідно знижений, щоб створити більше ринкового простору для виробництва електроенергії за рахунок вітру.
У повідомленні, опублікованому офісом уряду В'єтнаму кілька днів тому, заступник прем'єр-міністра В'єтнаму Лі Веньцін повідомив, що встановлена потужність фотоелектричних систем, передбачена у «Генеральному плані розвитку енергетики В'єтнаму на 2021–2030 роки (VIII)», є надто високою.
Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму оголосило 21 лютого, що до 2030 року країна планує розгорнути 146 ГВт встановленої потужності фотоелектричних систем, що на 9 ГВт менше, ніж у плані, оголошеному у листопаді минулого року. До 2045 року запланована встановлена потужність фотоелектричних систем досягне 352 ГВт. Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму заявило, що з 2031 по 2045 рік виробництво електроенергії за рахунок сонячної енергії становитиме 25% загального обсягу виробництва електроенергії у В'єтнамі.
Заступник прем'єр-міністра Лі Веньцін прокоментував, що В'єтнаму слід зменшити частку встановленої потужності фотоелектричних систем і збільшити частку морської вітроенергетики.
Згідно з даними компанії В'єтнамська електроенергетична компанія (EVN), станом на 2021 рік В'єтнам є однією з 10 країн із найвищим рівнем встановлення фотоелектричних систем у світі, загальна встановлена потужність якої становить 16504 МВт, що складає 2,3% світового обсягу.
Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму минулого березня передало уряду перший проект «Генерального плану розвитку енергетики VIII». З того часу план було переглянуто чотири рази.
Крім того, Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму запросило відстрочити реалізацію плану до другого кварталу цього року.
В'єтнам коригує енергетичну стратегію: скорочує цільові показники сонячної енергетики, розширює морську вітроенергетику
Ханой, 5 листопада 2025 року – В'єтнам переглянув свою дорожню карту відновлюваної енергетики, зменшивши цільовий показник з встановлення фотовольтаїчних (PV) потужностей і прискоривши розвиток оффшорної вітроенергетики. Цей зсув, оголошений Міністерством промисловості та торгівлі, відображає стратегічне переосмислення для вирішення обмежень електромереж, нестачі землі та економічних викликів у сонячній галузі. Рішення стає переломним моментом у енергетичному переході В'єтнаму, оскільки країна прагне збалансувати внутрішній попит із міжнародними кліматичними зобов’язаннями.
Переглянута ціль для сонячної енергетики: стратегічний відступ
Згідно з оновленим планом, цільовий показник потужності сонячної енергетики у В'єтнамі до 2025 року було знижено з 20 гігават (ГВт) до 15 ГВт, при цьому потужності сонячних електростанцій на дахах становитимуть 40% від загального обсягу. Коригування відбулося після років швидкого зростання, яке навантажило національну мережу, призвело до проблем із обмеженням виробництва та фінансових втрат для забудовників.
Зміна політики зумовлена практичними труднощами. Промислове зростання В'єтнаму, особливо в провінціях на кшталт Бак Нінь, призвело до щорічного зростання попиту на електроенергію понад 13%, проте земельні ділянки для масштабних сонячних ферм стають украй дефіцитними. Крім того, ухвалене урядом у 2025 році рішення скоротити тарифи гарантованого викупу електроенергії від сонячних станцій на 34% — з 7,09–9,35 центів за кВт·год до 4,69–6,48 центів — відлякує подальші інвестиції. Ця дія викликала обурення іноземних інвесторів, зокрема японської Fuji Electric та тайської B.Grimm, які назвали скорочення тарифів «односторонніми та шкідливими».
Також вплинули внутрішні ринкові чинники. Сонячна промисловість В'єтнаму, раніше залежна від китайського імпорту, тепер стикається зі стагнацією експорту через торговельні бар'єри. У 2025 році поставки китайських фотоелектричних модулів у В'єтнам скоротилися на 48%, тоді як місцеві виробники ледве можуть конкурувати з глобальними гігантами, такими як Jinko Solar та Longi.
Прибережна вітроенергетика: новий напрям
Навпаки, морська вітроенергетика стає пріоритетом для В'єтнаму. Уряд має на меті встановити потужність морських вітрових електростанцій обсягом 1,3 ГВт до 2025 року та 6 ГВт до 2030 року, зосереджуючись на прибережних регіонах, таких як Бак Лієу та Ка Мау. Розширення забезпечується завдяки великим вітровим ресурсам і меншій конкуренції за землю.
Ключові ініціативи включають:
Спрощення отримання дозволів: Міністерство природних ресурсів та навколишнього середовища скоротило терміни затвердження проектів морської вітроенергетики з 18 до 12 місяців.
Державно-приватні партнерства: В'єтнам планує розпочати тендер на 3 ГВт морської потужності у 2026 році, при цьому міжнародні компанії, такі як данська Ørsted та китайська Mingyang Energy, виявили зацікавленість.
Модернізація мережі: державна компанія Vietnam Electricity (EVN) інвестує 2 мільярди доларів у будівництво ліній електропередач від морських вітрових центрів до промислових районів.
Політична підтримка та економічні наслідки
Енергетичний перехід відповідає загальній меті В'єтнаму зменшити залежність від вугілля. На вугілля зараз припадає 45% виробництва електроенергії, але уряд має на меті знизити цей показник до 30% до 2030 року. Позашельфовий вітер, що має більший коефіцієнт потужності (40–50% проти 15–20% у сонячної енергетики), пропонує надійнішу альтернативу.
Однак залишаються виклики. Проекти позашельфового вітру вимагають попередніх інвестицій у розмірі 3–4 мільйони доларів на МВт порівняно з 1,2 мільйона для сонячної енергетики. Для залучення капіталу В'єтнам запровадив податкові стимули, зокрема десятирічне звільнення від корпоративного податку на прибуток для розробників вітрової енергетики.
Ці зміни в політиці також мають геополітичне значення. Перехід В'єтнаму від сонячної енергетики до вітрової може змінити його партнерства в енергетичній торгівлі. Хоча китайські компанії домінують у ланцюгах поставок сонячної енергетики, європейські компанії, такі як Siemens Gamesa та Vestas, очолюють передачу технологій позашельфового вітру. Така диверсифікація може зменшити залежність В'єтнаму від будь-якого окремого ринку.
Глобальний контекст і перспективи
Стратегія В'єтнаму відображає загальні тенденції в Південно-Східній Азії. Такі країни, як Індонезія та Таїланд, також роблять акцент на морській вітроенергетиці, посилаючись на стабільність електромережі та обмеженість земельних ділянок. Для В'єтнаму цей перехід є терміновим: очікується, що попит на електроенергію досягне 727 млрд кВт·год до 2025 року, при цьому промислові сектори споживатимуть 70% загального обсягу.
У майбутньому успіх морської вітроенергетики залежатиме від розвитку інфраструктури та довіри інвесторів. Якщо В'єтнам досягне своєї мети щодо 6 ГВт до 2030 року, він може стати регіональним лідером у сфері відновлюваної енергетики, зайнявши позицію центру експорту зелених технологій.
Наразі увага енергетичного сектору сконцентрована на реалізації проектів. Як заявив Нгуєн Ван Зунг, заступник директора EVN: «Морська вітроенергетика — це не просто варіант, а необхідність для сталого майбутнього В'єтнаму».
EN
